Основні засоби отримані у фінансову оренду. Особливості обліку з податку на прибуток
Розрахунок амортизації основних засобів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 138.3.2 - 138.3.4 ст. 138 Податкового кодексу.
Групи основних засобів, мінімально допустимі строки їх амортизації, строки корисного використання (експлуатації) визначені у п.п. 138.3.3 ст. 138 ПКУ.
Орендар відображає отриманий у фінансову оренду (лізинг) об'єкт одночасно і як актив, і як зобов'язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: або за справедливою вартістю об'єкта, або за теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів (п. 5 П(С)БО 14 Оренда" затвердженого наказом МФУ від 28.07.2000 № 181).
Нарахування амортизації об'єкта фінансової оренди здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 П(С)БО 7 "Основні засоби" затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000 № 92).
У разі використання міжнародних стандартів фінансової звітності, то згідно з параграфом 22 МФЗС 16 "Оренда" від 30.06.2017, на дату початку оренди орендар визнає актив з права користування та орендне зобов'язання.
Якщо оренда передає право власності на базовий актив орендарю наприкінці строку оренди або якщо собівартість активу з права користування відображає той факт, що орендар скористається можливістю його придбати, то орендар має амортизувати актив з права користування від дати початку оренди і до кінця строку корисного використання базового активу (параграф 32 МФЗС 16).
Зокрема, амортизацію активів починають, коли цей актив стає придатним до використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом (п. 55 МСБО 16, п. 97 ПСБО 38).
Таким чином, об'єкт фінансової оренди (лізингу) відображається у бухгалтерському обліку орендаря як актив та амортизується протягом періоду очікуваного використання (до кінця строку корисного використання базового активу).
У податковому обліку орендаря основні засоби, отримані у фінансову оренду (лізинг), підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
При цьому відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі основні засоби відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Податкова амортизація не застосовується до операцій з активами з права користування за договорами оренди.
